Зниження затрат на опалення в централізованих системах



Про регулювання теплоспоживання в системах централізованого теплопостачання


 


Наразі завершився опалювальний період і саме час проаналізувати його результати та почати готуватися до наступного, особливо з огляду на те, що карантин між іншим дає змогу проаналізувати речі, на які не знаходилося раніше достатньо часу.

Економія на опаленні в медійному просторі в цьому році чомусь в основному звелася до перерахунку платежів пов’язаному зі зниженням ціни на природний газ, але зважаючи на дуже теплу зиму і весну, на жаль, залишилося поза увагою питання ефективності систем регулювання теплоспоживання.

Останнім часамо багато обговорюють «комплексні» дороговартісні проекти, що також потрібні, але  які складні в реалізації і на, які фінансів часто просто не вистачає, непомічаючи грошей, що букувально лежать під ногами (або в наших підвалах).
Нижче – результати аналізу інформації про теплоспоживання житлових будинків м. Києва, отримана з з відкритих джерел та реальні приклади підвищення ефективності енергоспоживання:
teplo.org.ua
http://tec4.kiev.ua/dani-spozhyvannya
Отже, відкриті дані – це дуже добре.
Було проаналізовано споживання близько 1000 об’єктів (переважно в зоні дії Дарницької ТЕЦ – там легше отримувати узагальнену по об’єктам інформацію).

Метою розрахунків було побачити на скільки ефективно працють системи з регулюванням на джерелі та з регулюванням в ІТП там, де вони працюють.

Методика аналізу:
Порівнювалося споживання опалювального сезону 2018-2020 років з опалювальним сезоном 2019-2020 років. При цьому враховувався погодний коефіцієнти розрахований як:
Kкор =(21-tзовн 1)/(21-tзовн 2), де 21 – внутрішня температура, tзовн 1 -  температура зовнішнього повітря у відповідному місяці в сезоні 2019-2020,  tзовн 2 - в сезоні 2018-2019.

Економія або перевитрата розраховувалася як Е = Kкор  х  С2018-2019  ­­- С2019-2020 для кожного місяця і відповідно сумується для опалювального сезону.

Ну і результати аналізу:
 
Відхилення споживання в порівнянні з попереднім сезоном від -60
до -5 %
від -5
до +5%
від 5
до 60%
Загалом
Кількість будівель, шт. 694 230 65 989
Кількість будівель, %. 70% 23% 7% 100%
Загальне базове споживання, Гкал 182 989 47 431 12 853 243 273
Загальна економія/перевитрата по, Гкал -35 261 -502 1 994 -33 769
Середня економія/перевитрата  по групі, % -19% 2% 17% -14%
 

 
Як бачимо – 70% будівель спожили в сезоні 2019-2020 р. в середньому на 19% більше ніж могли б спожити за умови, якщо б на вводі будівель була встановлена та налаштована погодозалежна автоматика.
Однією з основних причин – є неможливість на джерелі тепла (ТЕЦ чи котельня) підтримувати температуру теплоносія, необхідну для конкретного будинку (особливо з врахуванням необхідності підігрівати гарячу воду до нормативної температури.
Всього 7% будівель – показали економію в порівнянні з попереднім опалювальним сезоном.
Тобто це для 1000 будівель близько 58 млн. грн, а для 10 тис. будівель м. Києва, де тенденція теж схожа – близько 580 млн. грн.
Причому аналіз даних споживання нових будівель, де встановлені подібні системи показують подібну тенденцію, що вказує на те, що системи регулювання не налаштовані. Тобто є обладнання за декілька сотень, а іноді мільйонів гривен, яке не виконує свої функції і призводить до сотень тисяч гривень (з розрахунку на 1 будинок) перевитрат.
На цьому песимістичну частину закінчуємо і переходимо до шляхів вирішення та успішних прикладів:
 
Протягом 2019 році було реалізовано достатньо багато проектів з модернізації теплових пунктів та систем опалення до деяких з них ми були дотичні і по яким вже отримані перші результати (таблиця 1).  Всі будинки пройшли по класичному і вірному шляху впровадження енергозберігаючих заходів:
  1. Енергоаудит 
  2. Вибір найбільші оптимальних заходів
  3. Залучення співфінансування з міського та/або державного бюджетів
  4. Впровадження
  5. Моніторинг та якісне обслуговування.
Як результат – зниження теплоспоживання (а відповідно і платіжок) на 15-30%  і вивільнення коштів на інші проекти.
 
 
 
Таблиця 1. Фактично досягнутий рівень економії за рахунок встановлення, налаштування та модернізації систем погоднього регулювання в різних районах м. Києва.
Вулиця, район Головка, Соломянський Героїв Дніпра, Оболонський Перова, Дніпровський Старонаво-дницька, Печерський Урлівська, Дарницький
Рік побудови 1970-1980 1970-1980 1990-2000 Після 2000 Після 2000
Заходи Встановлення ІТП Встановлення ІТП та балансування Модернізація існуючого ІТП та балансування Модернізація існуючого ІТП Модернізація існуючого ІТП, налаштування балансирів
Базове споживання з початку опалювального періоду, Гкал 600 277 579 2 290 2 543
Економія з початку опалювального сезону, Гкал 90 45 96 328 826
Економія з початку опалювального сезону, % 15% 16% 17% 14% 32%
Економія з початку опалювального сезону, грн. 149 130 74 607 158 584 573 198 1 366 753
Економія з початку опалювального сезону (з врахуванням знижок на газ), грн. 116 321 58 194 123 695 447 094 1 070 351
 
Ну і декілька рекомендацій для співвласників житлових будівель:
  1. Для будівель 2000 р.: перевірте свої нарахування – якщо в ваші платіжки за поточний сезон не нижчі на 30-40% за попередній (з врахуванням «знижок») – ваша система регулювання напевно працює неефективно і потребує налаштувань або ремонту – окупність таких заходів від місяця до півроку.
  2. Серед ознак по яким можна визначити, що система регулювання не працює належним чином і у вас є значний потенціал економії:
  • в квартирі постійно жарко;
  • великі нарахування за МЗК (для будинків з поквартирним обліком);
  • температура в квартирах сильно коливається разом з коливаннями зовнішньої температури;
  • однакова температура батарей і коли на вулиці тепло і коли холодно.
  1. Коли в будинку температура постійно нижче нормативної – то навряд чи ІТП дозволить зекономити, а от покращити комфорт за правильного підбору обладнання – зможе.
  2. Для визначання найоптимальніших шляхів зниження затрат починати потрібно з енергоаудиту (всього будинку або лише експрес-аудиту системи опалення) – це дозволить чітко виявити проблему і знайти найоптимальніше рішення (в т. ч. де на модернізацію взяти гроші.
  3. Обладнання регулювання не працює «саме» - його треба налаштувати і моніторити (бажано з застосуванням автоматизованої системи) – це набагато дешевше ніж переплачувати за непотрібні гігакалорії. Якісне налаштування рідко триває менше 3 тижнів і завжди передбачає вимірювання в т. ч. внутрішніх температур.
А так працює налаштована система, яка не тільки підлаштовується під погоду за вікном, а й ще знає коли починати/закінчувати опалювальний сезон не чекаючи вказівки чи розпорядження:
 

Рис. Температура в системі опалення та температура зовнішнього повітря. Симетрія вказує на ефективне регулювання.
 

Рис. Контроль за параметрами роботи обладання. Порівняння фактичного споживання з  базовим, що перераховується по показникам зовнішньої температури, дозволяє вчасно виявити та усунути причини перевитрат.
 

Рис. Процедура налаштування обладнання ІТП та балансирів для усунення перетопів і вирівнювання температур всередині
 

 
Рис. Практично незмінна температура в середині попри коливання зовнішньої температури
 
 
 


Рис. Мозок системи погодного регулювання – контролери керування ІТП та система моніторингу
 
 
 
 
 
 
 

Рис.  Контроль показників в режимі реального часу
 
 
 
 
Автор: Литвин Вадим
vl@viliv.com.ua
     

Останні проекти

  • ІТП

    Змонтовано та запущено індивідуальний тепловий пункт з погодним регулятором та Система диспетчеризації АСЕМ в с. Нове, що біля Кропивницького.

  • Налаштування системи опалення ОСББ "МОТОР"

    Знаходимо оптимальний баланс між комфортом та споживанням енергоресурсів.

Наші партнери