Наші послуги
Наші контакти:
ТОВ "ЦЕЕ"
тел.: +3867-448-18-55
e-mail: vl@cee.com.ua
адреса: вул. В. Нестайка, 6
Зниження затрат на опалення в централізованих системах
Про регулювання теплоспоживання в системах централізованого теплопостачання
Наразі завершився опалювальний період і саме час проаналізувати його результати та почати готуватися до наступного, особливо з огляду на те, що карантин між іншим дає змогу проаналізувати речі, на які не знаходилося раніше достатньо часу.
Економія на опаленні в медійному просторі в цьому році чомусь в основному звелася до перерахунку платежів пов’язаному зі зниженням ціни на природний газ, але зважаючи на дуже теплу зиму і весну, на жаль, залишилося поза увагою питання ефективності систем регулювання теплоспоживання.
Останнім часамо багато обговорюють «комплексні» дороговартісні проекти, що також потрібні, але які складні в реалізації і на, які фінансів часто просто не вистачає, непомічаючи грошей, що букувально лежать під ногами (або в наших підвалах).
Нижче – результати аналізу інформації про теплоспоживання житлових будинків м. Києва, отримана з з відкритих джерел та реальні приклади підвищення ефективності енергоспоживання:
Отже, відкриті дані – це дуже добре.
Було проаналізовано споживання близько 1000 об’єктів (переважно в зоні дії Дарницької ТЕЦ – там легше отримувати узагальнену по об’єктам інформацію).
Метою розрахунків було побачити на скільки ефективно працють системи з регулюванням на джерелі та з регулюванням в ІТП там, де вони працюють.
Методика аналізу:
Порівнювалося споживання опалювального сезону 2018-2020 років з опалювальним сезоном 2019-2020 років. При цьому враховувався погодний коефіцієнти розрахований як:
Kкор =(21-tзовн 1)/(21-tзовн 2),
де 21 – внутрішня температура, tзовн 1 - температура зовнішнього повітря у відповідному місяці в сезоні 2019-2020, tзовн 2 - в сезоні 2018-2019.
Економія або перевитрата розраховувалася як Е = Kкор х С2018-2019 - С2019-2020 для кожного місяця і відповідно сумується для опалювального сезону.
Ну і результати аналізу:
| Відхилення споживання в порівнянні з попереднім сезоном | від -60 до -5 % |
від -5 до +5% |
від 5 до 60% |
Загалом |
| Кількість будівель, шт. | 694 | 230 | 65 | 989 |
| Кількість будівель, %. | 70% | 23% | 7% | 100% |
| Загальне базове споживання, Гкал | 182 989 | 47 431 | 12 853 | 243 273 |
| Загальна економія/перевитрата по, Гкал | -35 261 | -502 | 1 994 | -33 769 |
| Середня економія/перевитрата по групі, % | -19% | 2% | 17% | -14% |
Як бачимо – 70% будівель спожили в сезоні 2019-2020 р. в середньому на 19% більше ніж могли б спожити за умови, якщо б на вводі будівель була встановлена та налаштована погодозалежна автоматика.
Однією з основних причин – є неможливість на джерелі тепла (ТЕЦ чи котельня) підтримувати температуру теплоносія, необхідну для конкретного будинку (особливо з врахуванням необхідності підігрівати гарячу воду до нормативної температури.
Всього 7% будівель – показали економію в порівнянні з попереднім опалювальним сезоном.
Тобто це для 1000 будівель близько 58 млн. грн, а для 10 тис. будівель м. Києва, де тенденція теж схожа – близько 580 млн. грн.
Причому аналіз даних споживання нових будівель, де встановлені подібні системи показують подібну тенденцію, що вказує на те, що системи регулювання не налаштовані. Тобто є обладнання за декілька сотень, а іноді мільйонів гривен, яке не виконує свої функції і призводить до сотень тисяч гривень (з розрахунку на 1 будинок) перевитрат.
На цьому песимістичну частину закінчуємо і переходимо до шляхів вирішення та успішних прикладів:
Протягом 2019 році було реалізовано достатньо багато проектів з модернізації теплових пунктів та систем опалення до деяких з них ми були дотичні і по яким вже отримані перші результати (таблиця 1). Всі будинки пройшли по класичному і вірному шляху впровадження енергозберігаючих заходів:
- Енергоаудит;
- Вибір найбільші оптимальних заходів;
- Залучення співфінансування з міського та/або державного бюджетів;
- Впровадження;
- Моніторинг та якісне обслуговування.
Як результат – зниження теплоспоживання (а відповідно і платіжок) на 15-30% і вивільнення коштів на інші проекти.
Таблиця 1. Фактично досягнутий рівень економії за рахунок встановлення, налаштування та модернізації систем погоднього регулювання в різних районах м. Києва.
| Вулиця, район | Головка, Соломянський | Героїв Дніпра, Оболонський | Перова, Дніпровський | Старонаво-дницька, Печерський | Урлівська, Дарницький |
| Рік побудови | 1970-1980 | 1970-1980 | 1990-2000 | Після 2000 | Після 2000 |
| Заходи | Встановлення ІТП | Встановлення ІТП та балансування | Модернізація існуючого ІТП та балансування | Модернізація існуючого ІТП | Модернізація існуючого ІТП, налаштування балансирів |
| Базове споживання з початку опалювального періоду, Гкал | 600 | 277 | 579 | 2 290 | 2 543 |
| Економія з початку опалювального сезону, Гкал | 90 | 45 | 96 | 328 | 826 |
| Економія з початку опалювального сезону, % | 15% | 16% | 17% | 14% | 32% |
| Економія з початку опалювального сезону, грн. | 149 130 | 74 607 | 158 584 | 573 198 | 1 366 753 |
| Економія з початку опалювального сезону (з врахуванням знижок на газ), грн. | 116 321 | 58 194 | 123 695 | 447 094 | 1 070 351 |
- Для будівель 2000 р.: перевірте свої нарахування – якщо в ваші платіжки за поточний сезон не нижчі на 30-40% за попередній (з врахуванням «знижок») – ваша система регулювання напевно працює неефективно і потребує налаштувань або ремонту – окупність таких заходів від місяця до півроку.
- Серед ознак по яким можна визначити, що система регулювання не працює належним чином і у вас є значний потенціал економії:
- в квартирі постійно жарко;
- великі нарахування за МЗК (для будинків з поквартирним обліком);
- температура в квартирах сильно коливається разом з коливаннями зовнішньої температури;
- однакова температура батарей і коли на вулиці тепло і коли холодно.
- Коли в будинку температура постійно нижче нормативної – то навряд чи ІТП дозволить зекономити, а от покращити комфорт за правильного підбору обладнання – зможе.
- Для визначання найоптимальніших шляхів зниження затрат починати потрібно з енергоаудиту (всього будинку або лише експрес-аудиту системи опалення) – це дозволить чітко виявити проблему і знайти найоптимальніше рішення (в т. ч. де на модернізацію взяти гроші.
- Обладнання регулювання не працює «саме» - його треба налаштувати і моніторити (бажано з застосуванням автоматизованої системи) – це набагато дешевше ніж переплачувати за непотрібні гігакалорії. Якісне налаштування рідко триває менше 3 тижнів і завжди передбачає вимірювання в т. ч. внутрішніх температур.
А так працює налаштована система, яка не тільки підлаштовується під погоду за вікном, а й ще знає коли починати/закінчувати опалювальний сезон не чекаючи вказівки чи розпорядження:
Рис. Температура в системі опалення та температура зовнішнього повітря. Симетрія вказує на ефективне регулювання.
Рис. Контроль за параметрами роботи обладання. Порівняння фактичного споживання з базовим, що перераховується по показникам зовнішньої температури, дозволяє вчасно виявити та усунути причини перевитрат.
Рис. Процедура налаштування обладнання ІТП та балансирів для усунення перетопів і вирівнювання температур всередині
Рис. Практично незмінна температура в середині попри коливання зовнішньої температури
Рис. Мозок системи погодного регулювання – контролери керування ІТП та система моніторингу
Рис. Контроль показників в режимі реального часу
Автор: Литвин Вадим
vl@viliv.com.ua
Останні проєкти
-
ІТП
Змонтовано та запущено індивідуальний тепловий пункт з погодним регулятором та Система диспетчеризації АСЕМ в с. Нове, що біля Кропивницького.
-
Налаштування системи опалення ОСББ "МОТОР"
Знаходимо оптимальний баланс між комфортом та споживанням енергоресурсів.